Archive for the ‘протидія цензурі’ Category

Рух «Стоп Цензурі» засуджує закриття ATR, єдиного в світі телеканалу, що мовив кримськотатарською мовою, та інших ЗМІ холдингу в Криму. Причиною стала відмова окупаційної влади забезпечити мовлення кримськотатарських ЗМІ, внаслідок чого мовлення кримського телеканалу АТR, радіостанції «Meydan» та  дитячого телеканалу «Lale» було припинено попри те, що телеканал виконав всі вимоги окупантів та подав усі необхідні документи задовго до необхідних термінів.

Ми, члени руху «Стоп Цензурі!»,  висловлюємо підтримку нашим колегам з Криму, і закликаємо українську владу вжити всіх заходів для забезпечення інформаційних прав кримських татар та українців, які проживають на території Криму. Одним із рішень може стати сприяння створенню кримськотатарського мовлення з Києва.

Рух «Стоп Цензурі!» приєднується до заяв Європейського Союзу, міжнародних правозахисних організацій, які відкрито засудили дії російської влади і назвали закриття кримських медіа наступом на права людини, який почався в Криму з початку окупації у 2014 році. Переслідування журналістів, незалежних блогерів, перешкоджання діяльності медіа, арешти громадських активістів стали жахливою реальністю для жителів Криму. Особливих утисків та переслідувань зазнали кримські татари, права та свободи яких цілеспрямовано обмежуються російськими окупантами, які закрили навіть дитячий телеканали, що мовив кримськотатарською мовою.

Фото http://biggggidea.com

Advertisements

Journalist civic movement “Stop Censorship!” deprecates establishing of state-run censorship in Ukraine in any forms. Even aggression of the Russian Federation cannot be an excuse. We interpret plans for creating a new structure named as “The Ministry of Information Policy” that have recently been declared by the new authorities, as menacing and harmful for the state.

We bring it to notice of the President, parliamentary fraction leaders and the Coalition members that there are already enough bureucratic institutions in Ukraine, facilitated with full-scale resources, including statutory means to counteract the Russian propaganda. In particular, these are the Ministry of Internal Affairs and the State Security Service of Ukraine, which are entitled to secure the information space of Ukraine upon request of the National Television and Radio Broadcasting Service of Ukraine, or within the framework of criminal legislation in cases connected with terrorism, terrorism propaganda or financing terrorist activity; courts have the authority to defend the information space of Ukraine as well.

The abovementioned institutions to start performing their functions effectively, we urge the authorities to enforce lustration as fast as possible and to appoint new specialists. We bring it to notice of the officials that creation of a new institution that duplicates functions of already existing ones is inadmissible, especially under conditions of economic difficulties that the State is  now experiencing.

We also regard the initiative of introducing additional restrictions for journalist work in the region of combat operations, declared by the press-centre of the ATO on Monday, as a threatening one. To begin with, it contradicts Ukrainian legislation, in particular Ch. 15 of the Ukrainian Law on State Support for Mass Media and Social Security for Journalits, Ch. 25 of the Ukrainian Law on Information, which prohibit restricting access of journalists even to combat operation areas. To say more, it should be the aim of the ATO Press-Centre to create best possible conditions for journalists, including foreign journalists, as they are highlighting Ukraine’s viewpoint during the military conflict, witness observance of liabilties, international and inter-state agreements by the Ukrainian side.

We, as members of “Stop Censorship!” movement speak out against understating mistakes of the state government, ignoring facts of corruption, concealing the real situation in the combat zone.

We see of the discussed initiatives as a capitulation before the old Soviet frameworks instead of creating new starts and enforcing real reforms.

We urge the authorities to concentrate effort upon real reforms, in particular, on providing transparency and accountability, fighting corruption, nurturing economic reforms — upon building up real state policy, not the well-looking front face only. Free journalism facilitates it all, and ensures development of a strong and democratic country.

To win the information war, we must:

Develop the media market, social broadcasting, enforce a full-scale media reform and revive trust of the people to Ukrainian media.

– Involve foreign authors who are given credit worldwide and are able to create  effective resource to respond Russian propaganda in the international space.

– Develop our own multi-language broadcast.

– Develop the infrastructure to give access to a broader circle of people to Internet so they could not be cut off from the information sources under occupation so easily as it has happened in the Crimea and in the East of Ukraine.

– Build up state policy aimed at establishing transparency, justice, and economical reforms, not at imitation of them.

Журналістський рух «Стоп Цензурі!» виступає категорично проти будь-яких форм запровадження державної цензури в Україні, навіть військова агресія Російської Федерації не може бути виправданням. Ми розцінюємо як небезпечні та шкідливі для держави нещодавно задекларовані представниками влади плани по створенню нової структуру з назвою «Міністерство у справах інформаційної політики».

Ми звертаємо увагу Президента, лідерів парламентських фракцій та членів правлячої Коаліції, що в Україні уже достатньо бюрократичних установ, які мають повноцінні ресурси, в тому числі, закріплені в законодавстві, щоб боротися з російською пропагандою – зокрема, це МВС та СБУ, які за поданням Національної ради з питань телебачення та радіомовлення або у рамках кримінального провадження по справах щодо тероризму, пропаганди, фінансування терористичної діяльності, а також суди мають усі повноваження захищати інформаційний простір України.

Для того, щоб вказані органи почали ефективно виконувати свої функції, ми закликаємо органи влади якнайшвидше провести люстрацію та призначення нових фахівців. Ми звертаємо увагу представників влади на те, що створення органу, що дублює повноваження інших – неприпустиме, особливо в умовах, складної економічної ситуації в країні.

Ми також розцінюємо як загрозливу ініціативу щодо введення додаткових обмежень для роботи журналістів у зоні бойових дій, яка була озвучена у понеділок прес-центром АТО. По-перше, це суперечить українському законодавству, зокрема статті 15 Закону України «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів», статті 25 Закону України “Про інформацію”, які не дозволяють обмеження доступу журналістів навіть до місць воєнних дій. І по-друге, завданням прес-центру АТО має бути створення журналістам, зокрема закордонним, якнайкращих умов для висвітлення точки зору України під час військового конфлікту, фіксації дотримання Україною своїх зобов’язань та міжнародних і міждержавних угод.

Ми, члени руху «Стоп Цензурі!», виступаємо проти замовчування помилок керівництва держави, ігнорування фактів корупції, приховування реальної ситуації у зоні бойових дій.

Ми розглядаємо вказані ініціативи як капітуляцію перед старими радянськими форматами, замість творення нових стартів і впровадження реальних реформ.

Ми закликаємо владу зосередитись на реальних реформах, зокрема, на забезпеченні прозорості, підзвітності, боротьбі з корупцією, економічних реформах – на побудові реальної державної політики, а не лише красивого фасаду. Всьому цьому сприяє вільна журналістика, яка є запорукою розвитку сильної і демократичної країни.

Для того, щоб виграти інформаційну війну, потрібно:

– Розвивати медіа-ринок, суспільне мовлення, провести повноцінну медіа-реформу і відновити довіру населення до українських ЗМІ.

– Максимально залучати закордонних потужних мовників, які користуються довірою на міжнародній арені і можуть створити ефективний ресурс для протидії російській пропаганді на міжнародній арені.

– Розвивати власне іномовлення.

– Розвивати інфраструктуру, щоб ширші кола населення мали доступ до Інтернету, і їх не можна було так легко відрізати від джерел інформації в умовах окупації, як це сталося в Криму та на сході України.

– Будувати державну політику, яка має полягати у забезпеченні прозорості, справедливості, економічних реформах, а не у створенні їх видимості.

Президенту України

Міністру МВС

Генпрокурору

 

16 вересня виповнилося чотирнадцять років з дня зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, чиє обезголовлене тіло було знайдене у Таращанському лісі. За ці роки Георгій Гонгадзе став символом не тільки журналістської самопожертви, але й безкарності за напади на наших колег. Справа Гонгадзе є справжнім тестом на перевірку ставлення української влади до свободи слова, тестом на відкритість і відсутність подвійних стандартів. Попередня влада лише спекулювала справою Гонгадзе задля особистих політичних дивідендів, у той час, як в реальному житті тиск на журналістів постійно зростав.

У цей символічний день українські журналісти звертаються до влади з вимогою зробити все необхідне, щоб встановити замовників убивства Гонгадзе, щоб всі винні, причетні до цього злочину, були нарешті покарані. По справі Гонгадзе мають також бути притягнуті до відповідальності ті правоохоронці, які гальмували розслідування або недбало ставилися до нього.

Цей рік став найбільш трагічним для журналістики за всі роки української незалежності. Під час  протистояння  злочинної влади Януковича Майдану , а потім -російської агресії  та дій сепаратистів  в Криму та на Сході України журналісти постійно ставали жертвами агресії та насилля, аж до вбивств.. З початку 2014 року, в Україні, у зв’язку з професійною діяльністю, було убито сім журналістів. Більше 70 наших колег побувало в заручниках у сепаратистів на території України, 265 журналістів було поранено. У той же час, за 8 місяців цього року, лише 4 справи за 171ю статтею ККУ (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) було розслідувано і передано до суду (за даними ГПУ). Ми закликаємо владу провести прозорі, всебічні і неупереджені розслідування справ, що стосуються наших колег, які постраждали через професійну діяльність.

prava-zhurnalistiv-jan-aug-2014_10++

Захист свободи слова неможливий без системних дій влади та без відповідної політичної волі. У цей символічний день, журналісти публічно звертаються до влади із переліком кроків, необхідних для повноцінного захисту права громадян на інформацію, та гарантування безперешкодної діяльності журналістів.

  1. Підзвітність

Ми закликаємо вас проявити добру волю і стати відкритими для суспільства. Зокрема, це означає регулярно зустрічатися з медійниками, проводити прес-конференцій не рідше, ніж раз на квартал, та регулярно звітувати перед суспільством за свої дії. Принципи прозорості й підзвітності мають стати для нової влади одними з основних.

  1. Суспільне мовлення

Запуск суспільного мовлення є одним із найважливіших питань розвитку інформаційної сфери України. Левова частка у втіленні цієї реформи залежить саме від політичної волі. Суспільству потрібна не зміна вивіски на НТКУ, а потужний, незалежний від політичного тиску мовник, який об’єднає ресурси центрального та регіонального телебачення та радіо.

  1. Роздержавлення ЗМІ

Рух «Стоп цензурі!» закликає владу підтримати медіареформу, дуже важливу для становлення України як демократичної держави. Зокрема, потрібно нарешті реформувати державну й комунальну пресу, яка фінансується з державного та місцевих бюджетів і є пережитком радянського минулого.

  1. Прозорість медіавласноті

В України необхідно якнайшвидше ухвалити законодавство, яке би забезпечило ефективний механізм прозорості медіавласності, щоби покінчити з маніпуляціями, корупцією й дати медіасектору можливість розвиватися за європейськими стандартами.

  1. Ліквідація Національної комісії з питань захисту суспільної моралі

Цей орган є не чим іншим, як застарілим органом цензури, аналогів якому немає в розвинених країнах. Подальше існування Комісії ставить під сумнів бажання влади рухатися в європейському напрямку.

Традиційно, 16 вересня в Києві та інших містах відбуваються мітинги пам’яті Георгія Гонгадзе, та всіх загиблих українських журналістів. Ми запрошуємо приєднатись до мітингів всіх, хто підтримує ідеї свободи слова та демократії. Акції відбуваються без жодної партійної чи організаційної символіки.

Журналісти руху “Стоп цензурі!”

Шановні колеги-журналісти, редактори і власники ЗМІ!

Всі ми перебуваємо в умовах інформаційної війни, яка супроводжує бойові дії і щодня триває в головах та душах людей. Сучасні проблеми на Півдні та Сході України також значною мірою є наслідком пропаганди, яка роками велась Росією через власні ЗМІ та кіно на нашій території за повного невтручання української влади.
Ці короткі рекомендації не є обов`язковими до виконання. Тим більше ми не ставимо за мету обмежувати вашу свободу слова. Однак, якщо ви любите нашу країну і хочете, щоби ця війна швидше скінчилася з мінімальними наслідками для всіх, просимо їх прочитати і діяти, згідно власної совісті.
Цю пам`ятку розробили досвідчені журналісти разом із психологами, які добре знають закони поширення інформації, її особливості впливу на свідомість та як реагує психіка людини на травматичні події.

  • Обов’язково пройдіть офіційну акредитацію в СБУ. Це дозволить захистити вас в разі потреби і відділити бойовиків з підробленими посвідченнями від справжніх репортерів, які займаються висвітленням бойових дій. В майбутньому в результаті домовленостей це буде давати хоч якусь гарантію безпеки для журналістів з обох сторін.
  • Уникайте показу трупів людей. По можливості не вживайте навіть слово «труп», замінюючи його на «загиблих», «вбитих» або «тіла». Деморалізуючий вплив вигляду покійників може дестабілізувати якщо не військових, то їхніх батьків, які зроблять все, щоб їх син не потрапив на фронт;
  • Якщо це можливо, не завершуйте репортажів навіть про поразки – безнадією. Використовуйте контрапункт. Навіть в тих, хто загинув можуть бути діти і пам`ять про їхній подвиг залишиться в поколіннях нащадків, які пишатимуться своїми батьками;
  • Не показуйте відео, яке в youtube викладає ворожа сторона. В Росії цим займаються професійні пропагандисти. Якщо відео наших полонених чи їхніх дзвінків додому з полону з`являється у мережі – розрахунок на повну деморалізацію тих, хто може чинити опір в Україні. Якщо ж ви робите репортаж про полонених, шукайте офіційний коментар особи, яка буде вести переговори з терористами. Люди не мають думати, що проблема визволення з полону повністю лягає на плечі рідні;
  • Якщо ви викрили проблему, пов`язану із забезпеченням бойових дій, не давайте репортаж в ефір доти, доки не зможете розповісти про те, як цю проблему почали вирішувати або хоча б пообіцяли це оперативно зробити;
  • На час бойових дій не давайте матеріалів про партійні розбіжності та чвари. Для ворога ми всі українці – «бандерівці і націоналісти». Незалежно від того, хто має яке закінчення прізвища, мову чи навіть партійність. І якщо вам пропонують гроші, щоб облити брудом партію опонента, опозицію або владу, – порадьте витратити ті кошти на допомогу пораненим чи військам;
  • Не зловживайте показом похоронів тих, хто загинув, якщо це не публічно резонансна особа, або похорон. Ми дуже співчуваємо, але якщо не можемо нічим вже допомогти і репортаж не дає надії – замисліться, чи варто його давати на шпальти газети чи у ефір?
  • Не показуйте обличчя учасників бойових дій. Навіть тоді, коли вони кажуть, що не бояться цього робити. Після чеченської кампанії 1994 року в Росії прокотилася хвиля злочинів, коли рідня убитого мстилася «кривдникам». Інформацію про солдат і їхні сім`ї знаходили завдяки репортажам з місця подій.
  • Не називайте номерів частин та назв підрозділів, особливо у прив’язці до місць дислокації. Цим ви можете вберегти не одне життя. Пам’ятайте, що супротивник регулярно аналізує відкриті джерела інформації.
  • Не допомагайте ворогу дезорієнтувати громадян України – багато з них чуючи власну назву батальйону вагаються це українські чи російські підрозділи. Замість власних назв батальйонів, як то «Айдар», «Дніпро», «Азов», краще вживати словосполучення «українські військові», в «одному з територіальних батальйонів», «українська армія». Замість батальйон «Восток», краще говорити «кадировські найманці», тощо.

Досвід країн, які переживали наслідки війн на своїй території, зокрема Ізраїлю, свідчить, що націленість на надію в майбутньому – дозволяє людям з проходити через стрес із меншими втратами.
Ми повинні вийти з цієї кризи сильнішими, зробивши правильні висновки, які не дадуть можливості рецидиву подібних подій. Багато що залежить не тільки від влади, але й від кожного з нас: журналіста, фотографа, телеоператора чи редактора ЗМІ.
Ми не обираємо час коли жити, але ми вибираємо як поведемо себе в часи, коли ми живем.
Давайте спільно зробимо нашу країну і наше життя кращим.

*Ця пам’ятка не є позицією Руху “Стоп цензурі!”, а лише ілюструє чим може бути цензура в умовах війни

Пам’ятку розроблено об’єднаним Центром допомоги журналістам НСЖУ та НМПУ