Рух «Стоп Цензурі!» і громадські організації закликають депутатів ВР  Вінника Івана (Блок Петра Порошенка), Тимчука Дмитра (Народний фронт) та Кривенка Вадима (Народний фронт) відкликати  Законопроект №2050а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції».

Цей документ дублює норми, які вже закріплено в Законі України «Про державну таємницю», та норми  Кримінального Кодексу про відповідальність за публічні заклики до тероризму, насильницького повалення влади, пропаганду війни.

Законопроект також хибує на загальні поняття, як-то “ідеологія тероризму”, які не мають чіткого юридичного визначення. Це створює широке поле для маніпуляцій та зловживань з боку органів влади та створює загрозу журналістам та громадським активістам, які розслідують корупційні випадки в органах  влади, відповідальних за забезпечення потреб армії тощо.

Крім того ми закликаємо парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики дати належну оцінку цього.

Рух «Стоп цензурі!»

ГО «Інститут масової інформації»

ГО «Інститут Медіа Права»

ГО «Донецький інститут інформації»

ГО «Громадське телебачення Донбасу»

ГО «Спільно»

ГО «Центр UA»

ГО «Телекритика»

Advertisements

Колеги-журналісти,

Ми звертаємося до вас з нагоди нашого професійного свята — Дня журналіста України. Пропонуємо зібратися разом у найближчі тижні і обговорити, якими мають бути журналістські стандарти в умовах війни, з якими викликами ми зараз стикаємося, і як нам на них реагувати.

Від нас з вами залежить, чи опиняться мікрофони в руках відвертих пропагандистів, чи отримає насильство надмірне висвітлення, і чи будуть реальні факти підмінені оцінками і емоціями.

Ми пропонуємо обговорити наступні нагальні професійні питання:

  1. На даному етапі, неприпустимим є формальне дотримання журналістських стандартів збалансованості та об’єктивності подачі інформації. Мало подати в ефір позицію: «Йде дощ», і альтернативну позицію «Світить сонце», — важливо вийти на вулицю і самому перевірити, яка погода. Перевірка інформацїї, факт-чекінг, достовірність, має прийти на зміну поверховій імітації балансу і перегонам з соцмережами на швидкість подачі інформації.
  2. Інколи ми маємо справу з інформацією, яку неможливо перевірити. Найбільше це стосується заяв речників обох сторін військового конфлікту, кількості загиблих по обидва боки від лінії фронту, загальних втрат серед мирного населення, іншої інформації із зони АТО. Відтак, для вичерпного інформування громадян як ніколи важливою стає журналістська аналітична робота і інтерпретація — а саме, бекграунд, пояснення, що стоїть за заявами спікерів, хто ці люди.
  3. Відповідальність журналістів за розпалювання ворожнечі. Потрібно також узгодити термінологію, та домовитися про етичні стандарти в умовах військового конфлікту.
  4. Потрібно чітко провести межу між свободою слова і загрозами, які може понести розголошення тої чи іншої інформації — від безпеки наших героїв і до національної безпеки. Часто відсутність розуміння, про що можна писати, а що може реально погіршити ситуацію є основною причиною як самоцензури, так і журналістських помилок.
  5. Пам’ятаймо про розвиток власних тем, значимих у цей час для суспільства — від безпеки у прифронтових селищах, проблем поранених, полонених, внутрішньо переміщених осіб, до соціальних питань на всій території України.

Протягом останніх півтора року, всі ми побачили, що фейки, мова ворожнечі, ксенофобія, маніпуляції, недостовірність у журналістському матеріалі має результатом агресію і біду у реальному житті. Все це накладає величезну відповідальність на нас з вами, оскільки тільки журналісти є мірилом достовірності джерел і фактів, викладених у їхніх матеріалах.

Ми мусимо тримати високу планку професійності — не тільки заради пам’яті наших колег, які загинули за професію, і за право громадян на інформацію — але і заради майбутнього України як вільної, потужної, демократичної країни.

5 червня о 10:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться прес-конференція до Дня журналіста, на якій представники медіаінституцій та журналістських громадських рухів зберуться, щоб дати оцінку ситуації в сфері свободи слова. Учасники прес-конференції:

  •       Андрій Куликов, «Громадське радіо»
  •       Оксана Романюк, Інститут масової інформації
  •       Наталія Лигачова, «Телекритика»
  •       Тарас Шевченко, Інститут медіа-права
  •       Костянтин Реуцький, «Схід SOS»
  •       Леся Ганжа, «Доступ до правди»

Прочитати решту цього запису »

VarfolomeevaУкраїнські журналістські організації та рухи звертаються до Президента України Петра Порошенка,  голови СБУ Валентина Наливайченка, міжнародних правозахисних організацій та дипломатичних структур з вимогою вжити всіх зусиль для звільнення луганської журналістки Марії Варфоломеєвої з полону так званої «ЛНР».

Марія Варфоломеєва перебуває в заручниках уже майже 5 місяців, більше, ніж будь-хто з журналістів, які побували в полоні проросійських сепаратистів. 9 січня 2015 року її затримали озброєні бойовики під час того як вона фотографувала жилі будинки на вулиці Луганська. Зі слів журналістки, вона робила фотозйомку для одного з харківських видань.

Згодом стало відомо, що бойовики висунули їй звинувачення в «коригуванні артилерійського вогню», за що їй загрожує 15 років «ув’язнення».

До окупації Луганська Марія Варфоломєєва працювала в місцевому виданні «Свободный репортер», яке припинило існування після початку бойових дій. Редактор «Свободного репортера» Анна Руденко неодноразово підтверджувала факт співпраці пані Варфоломєєвої з виданням, у тому числі у прямому ефірі  «Громадського ТБ» 23 травня. Також журналістка співпрацювала з інтернет-виданням «Восток-медиа», та була фіксеркою для центральних телеканалів.

Наразі невідомо, у яких умовах утримується Варфоломеєва, але очевидно, що на неї чиниться серйозний психологічний тиск — її змушують робити численні відео-звернення, зізнання, а саме її затримання російські ЗМІ вже перетворили на шоу.

Українські журналісти також звертаються до міжнародних правозахисних організацій, зокрема, до Представниці ОБСЄ з питань свободи слова Дуні Міятович, Репотерів без кордонів, Комітету по захисту журналістів, Фрідом Хаузу, ООН, та дипломатичних представництв в Україні, зокрема, до представництва ЄС, з проханням вжити всіх заходів щоб сприяти звільненню Марії Варфоломеєвої з тривалого полону.

Рух «Стоп цензурі»

ГО «Інститут масової інформації»

ГО «Телекритика»

ГО «Інститут розвитку регіональної преси»

Незалежна медіа-профспілка України

Рух «Стоп Цензурі» засуджує закриття ATR, єдиного в світі телеканалу, що мовив кримськотатарською мовою, та інших ЗМІ холдингу в Криму. Причиною стала відмова окупаційної влади забезпечити мовлення кримськотатарських ЗМІ, внаслідок чого мовлення кримського телеканалу АТR, радіостанції «Meydan» та  дитячого телеканалу «Lale» було припинено попри те, що телеканал виконав всі вимоги окупантів та подав усі необхідні документи задовго до необхідних термінів.

Ми, члени руху «Стоп Цензурі!»,  висловлюємо підтримку нашим колегам з Криму, і закликаємо українську владу вжити всіх заходів для забезпечення інформаційних прав кримських татар та українців, які проживають на території Криму. Одним із рішень може стати сприяння створенню кримськотатарського мовлення з Києва.

Рух «Стоп Цензурі!» приєднується до заяв Європейського Союзу, міжнародних правозахисних організацій, які відкрито засудили дії російської влади і назвали закриття кримських медіа наступом на права людини, який почався в Криму з початку окупації у 2014 році. Переслідування журналістів, незалежних блогерів, перешкоджання діяльності медіа, арешти громадських активістів стали жахливою реальністю для жителів Криму. Особливих утисків та переслідувань зазнали кримські татари, права та свободи яких цілеспрямовано обмежуються російськими окупантами, які закрили навіть дитячий телеканали, що мовив кримськотатарською мовою.

Фото http://biggggidea.com